Різдво Христове


1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок (1 глосів, оцінка: 5,00)
Loading...

Різдво Христове

Вед – Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, річками і дібровами. А ще наше багатство – народні традиції та обряди. Напередодні Нового року дзвеніли в усій Україні колядки і щедрівки. Люди ходили від хати до хати, щоб побажати одне одному всього найкращого. І сьогодні ми побуваємо у нашому чарівному світі народних традицій і обрядів.

У веселий Новорічний час до нашого села запрошуємо вас!

Мати – Хутір наш кругом далеко знають. Добрі люди до Диканьки завітають.

Оксана – Стоїть Диканька під горою в долині. У вишневому садочку, у калині.

Батько – Сьогодні до нас в гості завітайте,

І разом з нами свято зустрічайте.

Розповімо, якщо цікавить вас,

Які пригоди трапились у нас.

 

Мати – У зимовий, тихий час

Темна ніч прийшла до нас.

В небі місяць пропливає,

Та зірки яскраві сяють.

/Всі піднімаються на сцену. На сцені – стіл, лавка. На столі глечики, миски, макітра./

/Мати заносить важкі сумки до хати/

Мати – Фу, втомилася, поки зібрала гостинці, і весь ярмарок оббігала, і всі магазини обійшла. Все купила: і горішки, і яблука, і цукерки. Буде чим колядників пригощати.

/Заходить батько/

Батько – Мотрю, чого хата не прибрана, а вже вечір на дворі?

Мати – Їй Боже, як ти мене налякав! Я думала, що вже колядники зайшли у двір. Та чого ж ти стоїш, господарю мій? Підмети хату, застели долівку, а я ще маку натру до куті.

Сідає за стіл і тре мак

Батько – Може я , Мотрю, спершу переодягнуся, бо не личить так гостей зустрічати?

Мати – А певно, не личить. Переодягнися. Але спочатку хату підмети, мій господарю.

Батько – підмітає хату і бурчить. Добрі господині вже давно все приготували. От я худобу обійшов, і стежки промів, і курей…

Мати – не дає йому говорити. Знаю, знаю, любий. Іди вже переодягайся, мій хазяїне, та поклич матір з дочкою… Мамо, доню! Швидше накривайте на стіл.

Виходять мати і Оксана. Сталять до столу страви.

Оксана – Бабусю, а чому ми на вечерю їмо такі страви? І чому люди свої оселі так святково прибирають?

Бабуся – Сідай, дитино, та слухай. Ця традиція сягає сивої давнини і називали цей вечір Святвечором. Збирається на цю вечерю вся родина. Дивись, на столі які страви! А головна страва – це кутя.

Оксана – Я знаю, що кутя буває «бідною» і «багатою». А як це?

Бабуся – Точно, дитино моя. «Бідна» кутя – пісна у Святвечір, а «багата» – на Новий рік. «Бідну кутю» готують із пшениці, додають маку, ізюму та горіхів. А «багата» кутя – з молоком та маком, з горіхів і узваром із сухофруктів, зварених з медом.

Оксана – рахує страви на столі. Рівно 12. Чому так багато?

Бабуся – До столу ставлять 12 пісних страв. Ось дивись: борщ з грибами, вареники з тушкованою капустою, голубці з рисом, деруни, пиріжки з картоплею та капустою, плов із сушеними грибами, картопля тушкована з квасолею, морква тушкована з капустою та цибулею, пиріжки з яблуками і компот із сухофруктів. Саме 12 страв на столі, бо у Ісуса Христа було 12 апостолів, і кожен на вечерю приходив зі своєю стравою. А ось і дідусь наш прийшов!

Дід заходить і заносить сніп – дідух, ставить у кутку, підходить до столу і запалює свічку

Дід – Дай, Боже, добрий вечір!

Всі – Дай,Боже!

Дід – Бажаю вам, діти, щасливого Різдва, здоров΄я. Всім жити у мирі і злагоді. ставить дідуха до образів. Ну що ж, ось вже і перша зірка на небі з΄явилась, тож пора сідати вечеряти. бере хлібину, обходить кожного члена своєї родини і торкається хлібом до голови кожного – Будьте сильні і здорові, як цей хліб пшеничний! сідає за стіл

Оксана – Дідусю, розкажи, що за сніп ти приніс до хати, і навіщо чекати першу зірку, щоб сісти вечеряти?

Дід – Сніп – це дідух, який стояв у стодолі від обжинок. В ньому, як вважали нащі пращури, перебували духи дідів-прадідів, опікунів чи покровителів дому. Ці духи перебували на ниві, а коли дожинали останній сніп, то вони переселялись у сніп – дідух. Свята вечеря, спільна вечеря усього роду – і живих, і померлих родичів. Кутя і узвар – жертва для духів. Сніп стоїть у хаті – це символ достатку, а навесні його обмолотять і в землю кинуть – зазеленіє нива і буде нове зерно.

Мати – А перша зірка на небі – це ознака того, що народився Син Божий – Ісус Христос. З її появою, люди починають вечеряти, хвалити Бога колядками.

Чути дзвіночки – А ось і перші колядники на поріг!

Заходять колядники. Співають колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю…»

1.Добрий вечір вам, люди добрі!

Ой, чи ви спите, господарі?

Як не спите, говоріть з нами.

Говоріть з нами, з колядниками.

Батько – Як ви до нас не з лихом,

То й ми до вас із щирим словом.

 

2.Куди йшли, туди й прийшли,

А що бажаємо, те й заспіваємо!

«Ой сивая зозуленька»

 

3.Коляд, коляд, колядниця,

Добра в дядька паляниця.

Добра з маком, добра з медом.

Щастя бажаємо,

Радісно жити.

В Новому році край засвітити!

 

4.Дозвольте козі зайти до вашого двору поскакати?

 

Оксана – Ой, дивіться, коза! Навіщо коза в хаті?

Мати – Коза, доню, це священна тварина на Україні. У Різдвяну ніч кізочка поскаче по двору, по дому та й буде в цьому домі добробут, мир і злагода. Тож, дозволяємо!

5.Станьте у ряду, я козу веду.

«Де коза ходить…»

Коза – Я коза сірая, я коза білая.

Ой ходжу, веселюся,

По всьому двору, по всьому дому!

Буде вам добробут!

Колядник – Підійди, вклонися господарям та господарочці. Чим вони тебе пожалують?

Коза кланяється господарям

Мати – Дамо тобі мірку жита,

Щоб коза була сита.

Батько – А ще мірку вівса,

І зверху ковбаса.

Оксана – А ще шматочок сала,

Щоб коза веселою стала.

Колядники:

– Радуйся, ой радуйся, земле!

Син Божий народився!

– У щасливій вашій хаті,

Щоб усі були багаті!

– Щоб лежали на столі

Паляниці не малі.

– Щоб біли у вас ковбаси,

Молоко і сало, й м΄ясо.

– І млинці, і пиріжки,

І пухнасті пампушки.

– Щоб були ви в цій оселі

І щасливі, і веселі.

Разом – Радуйся, ой радуйся, земле!

Син Божий народився!