Довкілля 3 клас


1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок (4 глосів, оцінка: 4,75)
Loading...

Автор: Д’яченко В.С.

Конспекти уроків з предмету: Я і Україна. Довкілля.

Скачати

Тема. Луки рідного краю.

Мета. Збагатити знання учнів про «довкілля луків». Розвивати вміння

спостерігати, аналізувати, робити висновки. Розкрити значення луків

у житті людини. Виховувати почуття прекрасного, бажання

допомагати і оберігати.

Обладнання: таблиці, ілюстрації із зображенням тварин луків,

повідомлення пошуковців, щоденники спостережень, вірші, аркуші з

таблицею, листки для малюнків, папки, олівці.

Тип уроку: інтегрований.

Хід уроку.

І. Організація класу

1. Ось дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо

І урок наш починаймо.

2.  Девіз. Щоб урок пройшов не марно, треба сісти рівно, гарно.

Спитати хочеш – не гукай, а тільки руку піднімай.

ІІ. Хвилинка спостережень.

  • Який сьогодні день?
  • Яке число?
  • Який місяць?
  • Яка температура повітря?
  • Яке сьогодні небо?
  • Чи були опади, коли ви йшли до школи?
  • Погляньте у вікно і визначте за гілками дерев чи є вітер?

Записи у щоденники спостережень.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Інтегрований метод «Мозкова атака».

– Де розташовані луки?

(На берегах річок та озер, серед лісу на галявинах. Луки утворюються на місці вирубаних лісів).

– Чи однаковий вигляд мають луки у різні пори року? Чому? У яку пору року луки найкращі?

(Влітку. Це різнокольоровий килим).

Вчитель. Рожевим цвіте – конюшина,

Білим – ромашка,

Синім – волошки,

Червоним – маки.

–         Чи однакові рослини і тварини луків, лісів, водойм?  (Ні, не однакові).

–         Від чого це залежить? (Від погоди, типів ґрунтів, наявності води у повітрі, ґрунті).

–         Як ви розумієте такий вислів: «Кожен кулик своє болото хвалить?»

–         Яких мешканців луків ви запам’ятали?

–         З якими рослинами познайомилися?

2. Виступ пошуковців «Мікрофон».

– Про метеликів (Третякова Ліза)

– Про ящірку      (Каряка Богдан)

– Про сонечко     (Поставець Максим)

– Про лелеку       (Мельник Анастасія)

3. Повідомлення вчителя.

Я також хочу познайомити вас з конюшиною. Це багаторічна рослина з дрібними рожевими квітами, які зібрані у пишні голівки. Листки трійчасті. Увечері вони складаються. Запилюють конюшину лише джмелі.

Відгадайте загадку.

Під землею риє хід

Сліпий та спритний чорний …    (Кріт)

 

Розгляньте ілюстрацію.

Все життя кроти живуть під землею. Трапляються лише сліди його роботи – купи ґрунту, які кріт виштовхує на поверхню, риючи підземні ходи в пошуках їжі. Живиться кріт дощовими черв’яками, комахами, їх личинками, слимаками. Хутро крота коротке, густе і гладке. Очі дуже маленькі і сховані під шкірою, щоб не засипалися землею. Бачить він погано, але зір йому під землею не потрібний. Розшукувати їжу йому допомагає добрий нюх.

Кротовиння дуже хороша земля для пересадки кімнатних квітів.

ІV. Фізкультхвилинка.

V.  Мотивація  навчальної  діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку.

–         А чи є луки в нашій місцевості?

–         А де вони знаходяться?

–         А як називається наша річка?

  1. Уявна подорож на луки. (Нахиляють голови).
  2. Робота з картками.

–         Перший ряд – рослини луків.

–         Другий ряд – тварини луків.

  1. Знаходження луків у житті людей.

–         Як людина використовує луки?

(Як пасовище для свійських тварин. Заготовляють на зиму сіно. У кінці червня починається сінокіс.

Лугові квіти є медоносними, тому туди привозять вулики. Мед, зібраний бджолами із квітів на луках, смачний і має цілющі властивості).

Постійне випасання худоби, заготівля сіна і квітучих рослин призводить до зменшення рослинності на луках. Тому люди повинні постійно піклуватися про них, підсіювати насіння цінних трав, удобрювати ґрунтів, охороняти рідкісні рослини.

VІ. Робота за підручником.

  1. Читання статті. Так як люди використовують луки?
  2. А як у нас використовують луки? Чи все правильно роблять дорослі? Щоб ви зробили?
  3. Вірш «Любіть Україну» В.Сосюри (читає Каряка Богдан).

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну!

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

 

Ми крапельки природи, її творіння – ми.

Повітря, Землю й воду ми будемо берегти!

VІІ. Підсумок уроку.

Створення малюнків на тему: «Яким я хочу бачити довкілля рідних луків».

VІІІ. Домашнє завдання: ст.113 – 115, відповіді на запитання

 

Тема. Зимові спостереження. Урок серед природи.

Мета. Створити на основі безпосередніх спостережень попередні уявлення

про дію сили тиску, дію виштовхувальної сили; про перетворення

механічної та світлової енергії у внутрішню.

Обладнання: повітряні кульки, 2 картонні круги (один чорний, другий

білий).

Хід уроку.

І. Організація класу.

Перевірка наявності необхідного обладнання для проведення уроку серед природи: повітряні кульки, картонні круги (один чорний, другий білий).

ІІ. Повторення правил безпечної поведінки в довкіллі.

ІІІ. Проведення спостережень під час уроку серед природи.

Перше завдання.

Станьте на сніг. Тепер відступіть від свого сліду і порівняйте його глибину з глибиною слідів. Чому вона різна? Зверніть увагу на розмір підошов і вагу товаришів. Яка сила спричинила утворення слідів на снігу?

(Кожен з них залишає сліди на снігу внаслідок тиску на нього; людина тисне на сніг і вгрузає в нього внаслідок дії сили земного тяжіння).

Друге завдання.

Слід заповнити теплим повітрям кульку. Потім відпустити її. Будемо спостерігати за дії діями. Що діє на неї?

(Заповнена теплим повітрям кулька піднімається вгору, холодне повітря виштовхує її, коли повітря в кульці охолодиться, вона внаслідок дії сили земного тяжіння падає на землю; на кульку з теплим повітрям у холодному повітрі діє виштовхувальна сила).

Третє завдання.

Слід потерти одну руку об другу. Зробимо висновок.

(Під час тертя рук однієї об другу енергія рухомих рук перетворюється в тепло).

Четверте завдання.

Покладіть на сніг кола – чорне і біле. В кінці уроку з’ясуємо, чи сталися зміни у їх положенні.

(Під чорним кружком сніг швидше тане, бо він більше нагрівається від сонця, ніж білий кружок. Чорний кружок поглинає сонячну енергію в більшій мірі, ніж білий. Енергія світла перетворюється в тепло).

ІV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання: §24, завдання 3, 4, 6. Зробити висновки про

спостереження.

 

Тема. Весна в житті тварин.

Мета. Узагальнити і поглибити знання учнів про особливості життя

тваринного світу навесні на основі власних спостережень та знань,

отриманих з інших джерел інформації.

Обладнання: таблиці, сюжетні малюнки із зображенням тварин навесні,

додатковий матеріал.

Хід уроку.

І.Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів з теми життя тварин

узимку. «Мікрофон». Розповіді учнів із власних спостережень про допомогу тваринам зимою (свійським, диким).

ІІІ. Створення проблемної ситуації:

Робота в групах.

1)    чому в кінці осені активність більшості тварин знижується, а навесні підвищується?

2)    Які суттєві зміни відбуваються в живій і неживій природі?

(Збільшується продовжуваність світлового дня; підвищення температури повітря; активно розвиваються рослини з настанням світла і тепла; пробуджуються тварини (комахи, плазуни, ведмеді, їжаки, …), повертаються з вирію птахи).

ІV. Фізкультхвилинка.

V. Поясненя поведінки тварин навесні на основі закономірностей

збереження періодичності за планом.

Робота в групах.

  1. Як поводять себе звірі весною?
  2. Як поводять себе птахи весною?
  3. Як дбають про продовження виду плазуни?
  4. Як продовжують вид комахи? Риби?

Бесіда.

  1. Які головні турботи тварин навесні? (Влаштування житла, полювання на здобич; турботи про продовження виду).
  2. Створення проблемної ситуації:

–         Як пояснити вибір тваринами середовищ життя ліс, поле, луки, болото, схили, водойми тощо?

–         Чи пов’язаний цей вибір із розміром тварин, будовою тіла, живленням? Можливо з чимось іншим?

  1. Робота з наочними посібниками, сюжетними малюнками, таблицями.

В лісі – високі ноги, великі крила, довгий дзьоб, особливості розмірів;

На луках – особливості забарвлення;

В болотах – особливості будови тіла, способів пересування.

Тощо – …

  1. Робота з підручником. Ознайомлення з текстом. Опрацювання тексту «Весна в житті тварин».

VI. Творча робота в групах за питаннями підручника.

VII. Робота з додатковою літературою. Інформаційно –

пізнавальна частина.

VIII. Підсумок уроку.

Дидактична гра «Наодинці з дикою природою».

Учні виступають у ролях маленьких пташенят, білченят, лисенят, їжачків тощо, які потрапили в складну ситуацію, – залишились наодинці з дикою природою. Як їм слід вчинити, щоб вижити?

ІХ. Домашнє завдання: §40. Підготуватися до уроку серед природи.

 

Тема. Спостереження у довкіллі.

Мета. Ознайомити учнів із підручником «Довкілля – 3», основними вимогами

до роботи на уроках. Дати початкове уявлення про спостереження як

важливий спосіб отримання знань про навколишній світ; про об’єкт

спостереження та план спостереження; зацікавити учнів можливостями

спостереження, задовольнити бажання поспілкуватися, поділитися

враженнями і літніми спостереженнями; пробуджувати допитливість,

творчість.

Обладнання: малюнки для побудови моделі «Довкілля – наш спільний дім»,

виставка літніх дитячих малюнків, грамзапис для проведення

фізкультхвилинки.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

  1. 1. Знайомство з підручником.

(Діти вітаються з підручником, беруть в руки, притискають до грудей, пошепки з ними розмовляють, просять бути порадником, другом, подарувати знання. Потім 2 – 3 хв спілкуються з підручником: розглядають малюнки, читають заголовки, з’ясовують, хто працював над підручником. Читаємо 3 сторінку, розглядаємо умовні позначення).

«Мікрофон».

  1. 2. Розповіді дітей про літній відпочинок.

(Розповіді підтверджують своїми літніми малюнками).

  1. 3. Побудова моделі – «Довкілля – наш дім».
  2. 4. Фізкультпауза.
  3. 5. Актуалізація знань.

Робота в групах.

І група. Що таке довкілля? З яких частин воно складається? Без чого воно не

може існувати? Що спільного в усіх довкіллях?

ІІ група. Які ваші помічники у вивченні довкілля?

ІІІ група. Що змінюється в довкіллі? Які події повторюються?

  1. 6. Робота з підручником.

а) Читання тексту.

б) Відповіді на запитання.

в) Робота в парах.

  • Як можна допомогти довкіллю завжди залишатися прекрасним і щедрим?
  • Яку пораду дає нам підручник?
  1. 7. Поміркуйте.

Чи зникає опале листя? Які перетворення відбуваються з дровами у вогнищі? Чому при вивченні різних довкіль можна використати одні і ті ж знання про їх частини?

(Висновок. Отже, наш спільний дім буде вічним, бо вічне життя. Хай же живеться нам у всьому всім весело і щасливо).

  1. 8. Розглядаємо виставку літніх малюнків, гербаріїв.
  2. 9. Підсумок уроку.
  3. Домашнє завдання. Скласти розповідь: «Довкілля влітку». Виконай до неї малюнки.

Тема. Екологічною стежиною.

Урок серед природи.

Мета. Через спостереження розкрити суттєві взаємозв’язки в природі,

помічати зміни від впливу діяльності людини на природу; викликати

бажання турбуватися про чистоту довкілля, примножувати його

багатства. Виявити, які об’єкти спостережень можна вибрати на

екологічній стежині.

Тип уроку: Урок – екскурсія.

Хід уроку.

І. Організація класу.

Привітання до Осені.

Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми вибрали маршрут нашої екологічної стежки.

З’ясуйте, які об’єкти природи знаходяться на ній (частина парку, старі дерева, кущі, мурашник, птахи).

Ми з вами будемо спостерігати за змінами у живій і неживій природі, працею людей, дізнаємось, що вивчає наука екологія.

ІІ. Інструктаж перед екскурсією.

ІІІ. Завдання групам.

  1. Виберіть об’єкти спостереження.
  2. Побудуйте модель взаємозв’язків обраного об’єкту.
  3. Які зв’язки живої істоти найбільш суттєві? (З сонцем, повітрям, водою, землею, тваринами, рослинами).
  4. Що може на вашій екологічній стежині забруднювати або завдавати шкоди об’єктам?
  5. Чи помітили ви турботу людей про природу?
  6. Запропонуйте проект від групи про захист від забруднення вашої екологічної стежини.
  7. Перевірте народний прогностик.

ІV. Повідомлення груп про виконання завдань.

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання. Оформити результати спостереження у щоденнику

та намалювати екологічну стежину.

 

Тема. Екологія – наука про довкілля.

Мета. Дати учням початкове уявлення про екологію, екологічну стежину, про

курс довкілля – як основа екології для дітей.

Обладнання: набір листівок на екологічну тему, дидактичні картини,

фотографії наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організація класу. Актуалізація знань.

1. Які знання з курсу довкілля, ви вважаєте основними?

2. Як ви використовуєте основні знання при поясненні явищ навколишнього світу?

3. Які знання з тих, що мають люди, ви назвали б найосновнішими (знання про те, як зберегти чисте повітря, чисту воду, як звільнити забруднені радіацією землі, як не допустити забруднення довкілля, хвороб рослин, тварин і людей від забруднення…)

Висновок учителя: всі названі вами задачі і багато інших задач, зв’язаних з виживанням людства намагається розв’язати екологія.

Екологія – це наука про глобальні знання людей щодо збереження і примноження життя на Землі, і про локальні, конкретні дії, які на кожному кроці припиняють шкідливий вплив людини на довкілля і його мешканців.

–         Ви можете назвати випадки нанесення шкоди довкіллю людьми і особисто присутніми в класі?

(Бачили біля дерева місце від вогнища, ворону з перебитим крилом; по телебаченню бачили – калік, які народжуються у чорнобильській зоні та ін).

–         Чому бувають такі випадки?

–         Що робить кожен з вас, щоб їх не було?

ІІ. Викладання нового матеріалу за планом.

Робота з підручником над запитаннями.

  1. Як пояснити слово «екологія»?
  2. Як аргументувати вираз – «екологія – наука про довкілля»?
  3. Що таке екологічна стежина?
  4. Як отримати екологічні знання і навчитися екологічній поведінці?

ІІІ. Робота в групах.

Складання оповідання: «Чому захворіла річка»?

ІV . Підведення підсумків.

V. Домашнє завдання: § 2.

1. Скласти оповідання про свої екологічні дії.

2. Підготуйтесь до зустрічі з осінню (вірші, казки, загадки до уроку серед природи).

 

Тема. Як проводити спостереження. Риси спостерігачів.

Мета. Дати поняття про спостереження як спосіб спілкування з довкіллям для отримання знань, розуміння взаємозв’язків у природі.

Обладнання: малюнки із зображенням мешканців довкілля: птахи, звірі, комахи.

Тип уроку: урок подачі нового матеріалу.

Хід уроку.

І. Створення ситуації успіху.

«Мозкова атака»

–         Чи доводилось вам спостерігати ?

–         За чим саме?

–         Що дало вам спостереження за певним об’єктом:

а) задоволення;

б) нові знання про цей об’єкт;

в) проведення вільного часу;

г) відпочинок;

д) ще щось.

ІІ. Викладання нового матеріалу.

Для чого потрібні спостереження.

Бесіда за планом:

  1. З чого починається спостереження?
  2. З яких частин складається план спостереження?
  3. Як перевірити правильність результатів спостереження?

ІІІ. Читання статті – підготовка розповідей за планом.

  1. З чого починається спостереження?
  2. Як складається план спостереження?
  3. Які можна вибрати об’єкти дослідження?

ІV. Робота в групах за запитаннями підручника.

При наявності часу можна прочитати учням оповідання «Спостереження в осінньому лісі», запропонувати охарактеризувати  Лесика і Улянку як спостерігачів «Спостереження в осінньому лісі» (дивись додаток).

V.Підсумок уроку.

«Мікрофон»

–         Для чого потрібні спостереження?

–         Як з’явилися у книгах знання про поведінку тварин, види рослин тощо?

VI. Домашнє завдання: § 3. Скласти план спостереження в лісі.

 

Тема. Тварини восени. Урок серед природи.

Мета. Спостерігати за змінами в житті тварин.

Обладнання: вірші, казки, загадки про осінь.

Тип уроку: урок – екскурсія.

Хід уроку.

І. Організація класу.

1. Привітання до Осені.

2. Відгадування загадок про осінь.

3. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Інструктаж під час спілкування в довкіллі.

ІІІ. Завдання групам.

1група. «Орнітологи» – вчені, які вивчають птахів:

а). Виявити птахів.

б). Визначити серед них зимуючих і перелітних.

в). Підготувати загадки про птахів.

2 група. «Ентомологи» – вчені, які вивчають комах:

а). Виявити комах.

б). Обстежити мурашник.

в). Підготувати загадки про комах.

3 група. «Зоологи» – вчені, які визначають звірів:

а).Виявити звірів.

б). Прослідкувати за поведінкою.

в). Підготувати загадки про звірів.

ІV. Підсумок уроку.

«Мікрофон».

– Що нового дізналися під час уроку – екскурсії?

– Яке значення мають отримані знання?

– Де вони можуть бути використані?

V. Домашнє завдання: оформити результати спостереження у щоденнику,

загадки про тварин.

 

Тема. Органи чуттів.

Мета. Формувати елементарні поняття про органи чуттів людини (види

органів чуттів) уявлення про роботу їх, правила збереження; вміння

розрізняти; дотримуватися режиму дня, чергувати розумову працю з

фізичною працею та відпочинком.

Виховувати допитливість, пізнавальний інтерес, прагнення берегти

власне здоров’я.

Обладнання: щоденники спостережень, підручник «Я і Україна», таблиці

«Органи чуттів», прислів’я, загадки, вірші, додатковий

матеріал, записи на дошці.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І.Організація класу.

Фізкультхвилинка

Знову день почався, діти,

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам поспішати –

Кличе в подорож дзвінок.

Раз – присіли,

Два – всі встали.

Сіли – встали.

Дружно ми урок почали.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Хвилинка «Календаря спостережень». Робота в щоденнику спостережень.

– Заповніть куточок погоди. Розкажіть про зміни у природі.

2.Перевірка домашнього завдання .

(- Оформлення результатів спостережень у щоденнику після уроку – екскурсії на тему «Тварини восени».

– Загадування загадок кожної групи(птахи, комахи, звірі)).

ІІІ Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і

завдань уроку.

ІV. Сприймання та первинне усвідомлення нового матеріалу.

  1. Вступна бесіда вчителя.
  2. Робота в групах.

(Групи опрацьовують статті «Органи слуху», «Органи зору»,  «Органи нюху», складають до кожної запитання і обговорення проходить за ними).

  1. Фізкультхвилинка.

V. Осмислення причинно – наслідкових зв’язків.

Закріплення вивченого матеріалу.

  1. Загадки. (Про які органи людини в них йдеться?)
  2. Прислів’я. (Поясніть значення прислів’я).
  3. Робота в парах. (Підготуйте в парі відповідь на одне з запитань, поданих на дошці).

VI. Узагальнення та систематизація знань.

  1. Послухайте вірші Н.Ключник і скажіть, чому людина повинна спати.
  2. Цікавинки.

VII. Домашнє завдання.

  1. Читати і переказувати статті підручника.
  2. Вибрати одне з поданих запитань і підготувати міркування.

 

 

Тема. Прилади помічники людини.

Мета. Познайомити з приладами, які створені людиною для пізнання

таємниць природи, орієнтації в просторі; викликати інтерес до

таємниць живого світу.

Обладнання: термометри, лупи, бінокль, годинники, компас, секундомір,

лінійка, рулетка, метр.

Хід уроку.

І. Створення ситуації успіху.

Що ви знаєте про можливості тварин – спостерігачів?

(Повідомлення з додаткової літератури).

ІІ. Висунення проблеми:

  1. Чи розуміє людина, що органи тварин – спостерігачів багато в чому переважають можливості органів – помічників людини?
  2. Про що мріє людина, спостерігаючи за птахами, рибами, комахами?

ІІІ. Викладання нового матеріалу.

  1. Вступна бесіда вчителя.
  2. Читання статті «Прилади – помічники людини».

ІV.   Робота в зошитах.

(Малюнки 2 – 3 приладів за бажанням).

Словникова робота.

Робота в групах за питаннями підручника.

V. Підсумок уроку.

Про які прилади ви дізналися? Якими з них ви користувалися? За

допомогою яких приладів моряки орієнтуються в морі, пілоти в польоті,

водії в дорозі, туристи в поході?

VI. Домашнє завдання: скласти правила користування приладом.

Особливу увагу приділити термометру: ртуть небезпечна для

життя.

 

Тема. Ліс чекає на спостережливих.

Мета. Дати початкове уявлення про взаємозв’язки компонентів неживої і

живої природи в лісі; зацікавити учнів дослідженнями взаємозв’язків у

лісі. Виховувати любов до природи.

Обладнання: дидактичні картини лісу; рослин та тварин лісу; гербарні

матеріали рослин лісу; моделі мешканців лісу, друковані

зошити, олівці, загадки, кросворди, білий папір.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Фенологічні спостереження.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація знань.

«Мозкова атака».

  1. Які люди обробляють поля?
  2. Для чого потрібні поля?
  3. Які рослини вирощують на полях?
  4. Що люди виробляють з рослин?
  5. Як доцільно боротися із шкідниками полів?
  6. Які рослини, крім вирощених на полях і луках, використовує людина?

ІV. Виклад нового матеріалу.

1. Відгадування загадок.

2. Розгадування кросворду.

3. «Мікрофон». Бесіда за запитаннями.

4. Робота за підручником.

V. Закріплення матеріалу.

Робота в групах над запитаннями підручника.

VI. Підсумок уроку.

  1. Про що йдеться у приказках? Чому так говорять?

Ліс – природне багатство.

Який ліс, такий і звір.

Ліс і вода – брат і сестра.

Ліс не школа, а всіх навчає.

  1. За що ліс міг би подякувати тобі.
  2. За що ліс міг би розсердитися на тебе.

VII.  Домашнє завдання: § 44, завдання чарівника.

 

Тема. Людина – частина суспільства.

Мета. Формувати поняття про людину як живий організм, про

взаємовідносини людини і суспільства. Зосередити учнів на

відмінностях. Які відрізняють людину від тварини (мислення,

мова і праця).

Обладнання: Картини «Сім’я », «Школа», «Друзі», роздаткові картки

«Київ», карта України.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Хвилинка «Календаря природи».

Бесіда про погоду. Заповнення куточка погоди.

  • Розкажіть про стан неба, температуру, вітер, опади.
  • Розкажіть про зміни в живій природі: як змінилися рослини, поведінка тварин.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

«Мозкова атака»

  1. Як довести, що людина – частина живої природи?
  2. Чим людина відрізняється від рослин і тварин?
  3. Яка роль розуму в житті людини?
  4. Як людина передає знання дітям?
  5. Як людина перевіряє істинність своїх знань?
  6. Який висновок ви для себе зробили переконавшись, що людина – частина живої природи.

(Не можна шкодити природі. Це те ж саме що шкодити собі, або ще й гірше. Бо шкодиш не тільки собі, а і своїм рідним і близьким).

ІV.  Фізкультхвилинка.

Руки вгору, руки вниз, на сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки, поскачи на місці трохи.

Руки ззаду покладемо, голову повернемо

Разом всі присядемо і за парти сядемо.

V. Виклад нового матеріалу.

1. Суспільство та його частини.

2. Український народ.

3. Наша країна.

4. Столиця України – Київ.

5. Чи може людина жити без зв’язків із суспільством?

Бесіда з учнями за планом.

Висновки.

  1. Всі люди, що живуть на Землі, пов’язані між собою. Вони дихають повітрям, п’ють воду, користуються корисними копалинами, ґрунтом. Люди борються за охорону чистоти повітря, води, ґрунтів, рослин і тварин, що живуть на Землі. На землі живе близько 5000 різних народів кожен з них розмовляє своєю мовою, має свої звичаї, культуру і національний одяг. Найменшою частиною народу і суспільства є сім’я. Частини суспільства пов’язані між собою, ці зв’язки можна показати на схемі.
  2. Український народ проживає на території України. Тут живуть люди різних національностей.
  3. Україна має давні господарські  і культурні зв’язки. Україна є другою за територією і п’ятою за кількістю населення країною Європи. Столицею України є Київ.
  4. Розмова про Київ, показ фотографій.
  5. Людина – суспільна істота. Людина не може обійтися без рідних, друзів, без одягу, предметів побутового вжитку, які виготовляються різними групами людей, що є частинами суспільства. Щодня ми вмикаємо телевізор, користуємось телефоном, читаємо книги – це все зв’язки з іншими людьми, без яких не може обійтися людина.

VI. Закріплення матеріалу.

  1. Робота за підручником (читання статті).
  2. Робота в групах над запитаннями підручника

VII. Підсумок уроку.
VIII.  Домашнє завдання: §47. Скласти розповідь  про свою сім’ю, зв’язки

кожного члена сім’ї з суспільством.

 

Тема. Про Державу.

Мета. Розширити та уточнити знання учнів про державні символи України;

формувати національну свідомість; виховувати патріотизм, повагу до

символів України; розширювати пізнавальні інтереси.

Обладнання: плакати із зображенням Державного прапора і малого

Державного Герба України, Гімн, фотографії будинку

Верховної Ради, міста Києва, додаткова література, Конституція

(І розділ, стаття 20).

Хід уроку.

І. Психоформула.

Люблю я свій розум,

Увагу і пам’ять.

Працює мій мозок,

Вчусь я старанно.

Сприймаю все нове

І мислю логічно.

Вчителя слово

Здійсню практично.

ІІ. Фенологічні спостереження.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

«Мозкова атака».

  1. Назвіть частини суспільства.
  2. Вкажіть зв’язки між сім’єю і суспільством.
  3. Чому сім’ю можна вважати найменшою частиною суспільства?
  4. Розкажіть про склад народу України.
  5. Що ви знаєте про столицю України?
  6. Яка роль Києва у встановленні зв’язків людей, що складають суспільство України?

(У Києві приймаються закони про освіту, медичну допомогу, пенсійне забезпечення, ринкові відносини, відносини людей з різних частин суспільства).

ІV. Фізкультхвилинка.

V. Ознайомлення з темою і метою уроку.

Урок наш присвячений Україні, її символам. Проведемо його у вигляді

усного журналу.

VI. Ознайомлення з новим матеріалом.

«Мікрофон».

  1. Сторінка перша. «Що таке Батьківщина?»
  • Що для вас означає слово Батьківщина?
  • Від якого слова воно походить?
  • Назвіть слова – синоніми.
  1. Сторінка друга. «Наші символи».

Кожна країна світу має три символи. Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу.

Символи України – Гімн, Герб, Прапор.

У статті 20 (І розділ) Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор, Державний Герб України, Державний Гімн України».

Плакат «Символи України»

Герб + Прапор + Гімн = Держава

  1. Сторінка 3. Розповідь про Герб, Прапор і Гімн.

(Відповіді учнів.)

  1. 4. Інформація.

2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо – жовтий національний прапор. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним Прапором – синьо – жовте знамено, промовляючи всьому світу: «Є у світі – Україна!»

VII. Фізкультхвилинка.

VIII. Робота з підручниками.

  1. Читання статті.
  2. Робота над запитаннями в групах.

IX. Підсумок уроку.

Сподіваюсь, що після цього уроку ви будете намагатись більше дізнатися про нашу рідну Україну, пишатись тим, що ви українці.

Дитяча присяга (повторюють за вчителем слова).

Присягаєм: край наш рідний над усе любити, рідний нарід шанувати і для нього жити…

X. Домашнє завдання: §48.

 

Тама. Ґрунти. З чого складається ґрунт?

Мета. Дати поняття про ґрунт, його утворення та значення для світу життя

рослин, тварин, людей.

Обладнання: (зразки) колекції ґрунту, глини, піску.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Хвилинка «Календаря природи».

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Відгадайте загадки. Поясніть, які ознаки допомогли вам відгадати їх.

  • Мене ріжуть мене б’ють я не злюсь, стаю добрішою. (Земля, ґрунт).
  • Увесь світ годую, а сама не їм. (Земля, ґрунт)

(Учитель уточнює, що земля, яка описується в загадках, називається ґрунтом ).

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і

завдань уроку.

1. Запис на дошці:

А) Що ж таке земля?

Б) Як вона утворилася?

В) Що а ній є такого, що на ній можуть родити такі чудові врожаї? (Версії дітей).

Ці питання турбували й Улянку.

2. Робота з підручником (читання тексту розмови Улянки з Лексиком).

Словник: земля – багатозначне слово, має різні значення: планета, ділянка землі; ґрунт  – верхній пухкий шар землі.

3. Бесіда вчителя з учнями.

  • Що ви дізналися про ґрунт із розмови Лексика і Улянки?
  • Хто в ньому живе?
  • Що входить до складу ґрунту?
  • Як переконатися, що до складу ґрунту входить повітря, вода, пісок, глина, мінеральні солі?

V. Дослідницька діяльність учнів.

Проведемо досліди з метою виявлення складу ґрунту.

Дослід 1.

Вкиньте грудочку ґрунту у воду. Спостерігайте. Що ви помітили?

Висновок: у ґрунті є повітря.

Дослід 2.

Нагрівайте ґрунт на вогні, тримаючи над ним холодне скло. Що з’явилося  на склі?

Висновок: у ґрунті є вода.

Дослід 3.

Продовжимо нагрівати ґрунт. Що ви побачите над ним? (Димок).

Що відчуваєте? (Запах паленого перегною).

Висновок: у ґрунті є перегній – речовини від перегнивання залишок рослин і тварин.

Дослід 4.

Прожарений ґрунт покладемо у склянку з водою, розмішаємо. Залишимо на деякий час, щоб вода відстоялася і стала прозорою.

Розглянемо склянку: на дно осів шар піску, а над ним – шар глини. Порівняємо їх за кольором.

Висновок: до складу ґрунту входять пісок і глина.

Дослід 5.

Наллємо з цієї склянки відстояної води у вогнетривку чашку і будемо нагрівати до повного випаровування води. На дні чашки залишилося трохи білої речовини. Це мінеральні солі.

Висновок: у ґрунті є мінеральні солі.

Загальний висновок:

З чого складається ґрунт?

(Ґрунт складається з повітря, води, перегною, піску і глини, мінеральних солей).

VI. Фізкультхвилинка.

VII. Осмислення і закріплення нового матеріалу.

  1. Робота з підручником. Розглянь малюнок. Назвіть шари земної поверхні.
  2. Робота в парах. Прочитайте текст. Складіть запитання і задайте один одному.
  3. Поясніть зміст прислів’їв:
  • Хто про землю дбає, до тих вона щедра буває.
  • Земля дорожча за золото.
  1. Самостійна робота в зошиті.
  2. Робота за малюнками.

VIII. Підсумок уроку. Запитання з підручника.

  1. IX. Домашнє завдання: читати і переказувати статтю з підручника

(ст.48 – 50).

Дібрати матеріал до проекту «Ґрунти рідного краю».

 

Тема. Спостерігаємо ґрунти. Урок серед природи.

Мета. Поглибити знання і уявлення учнів про ґрунт та його складові – пісок і

глину; значення складу ґрунту для його родючості. Продовжити

спостереження за осінніми змінами в природі.

Хід уроку.

І. Організація класу.

Перевірка наявності необхідного обладнання для проведення уроку серед

природи: лопатка, молоток, пакети або коробочки, лупа, лінійка.

ІІ. Повторення правил безпечного користування інструментами

та поведінки в довкіллі.

ІІІ. Завдання групам.

  1. Зібрати зразки глини, піску, ґрунту.
  2. Розглянути їх за допомогою лупи, зробити висновки.
  3. Порівняти рослини, які ростуть на ґрунті, піску, глині.
  4. Провести спостереження за мешканцями ґрунту.
  5. Знайдіть на місці спостереження зразки ґрунту, інші «камені». Розгляньте їх через лупу.
  6. Спробуйте молотком ударити по грудочці землі, по каменю. Що спостерігаєте?

Висновок.

ІV. Спостереження за погодою відповідно до народного

прогностика.

V. Підсумок.

Які знання про ґрунт ви маєте (що ви знаєте про ґрунт)? Чому чорніший

ґрунт більш родючий?

VІ. Домашнє завдання: §20. Запишіть результати спостережень до

щоденника.

 

Відкритий урок.

Тема. Права, обов’язки та відповідальність.

Мета. Дати уявлення, про взаємозв’язок прав, обов’язків та відповідальності

за свої дії. Пояснити учням суть вольової якості «відповідальність».

Показати, що людина несе відповідальність за свої вчинки перед

членами своєї сім’ї та перед іншими членами суспільства. Розвивати

вміння аналізувати приклади відповідальної та безвідповідальної

поведінки. Формувати навички самоконтролю й самооцінки

відповідальності, уміння зорганізувати свою діяльність. Виховувати

відповідальність.

Обладнання: Конституція України,  Конституція України для школярів,

Декларація прав дитини, аркуші паперу з завданнями, білі

аркуші, олівці, щоденники спостережень, запис на дошці, гра

«Допомога, боляче, дуже боляче» (схема – опора).

Тип уроку: інтегрований.

Форма: спілкування.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Ось дзвінок нам дав сигнал.

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Урок довкілля починаймо.

ІІ. Повідомлення прогностика.

(Заповнення щоденника спостережень).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

(Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»).

  • Як називається наша Держава?
  • Як називається Основний Закон України?
  • Що ви знаєте про цей Закон?
  • Кого можна назвати громадянином України? (Який знає свої права і обов’язки перед державою).
  • А ви знаєте свої права і обов’язки? (Відповіді учнів).
  • А зараз перевіримо.
  • В якому документі це записано і коли був проголошений? (Декларація прав дитини, 1959 рік).
  • А як ви їх пам’ятаєте? (Показ на дошці).
  • Але, щоб бути відповідальним: перед державою, родиною, перед собою, що слід робити? (Слід старанно вчитися, зміцнювати своє здоров’я, виконувати обов’язки у сім’ї, оберігати довкілля, не дозволяти ображати інших, кривдити тварину, калічити рослину).
  • А які статті не дозволяють посяги на честь і гідність людини? (Відповіді учнів). (Статті 3, 21, 24).
  • А чи завжди потрібно звертатися до судових засідань? (Ні).
  • Чому? (Люди завжди можуть порозумітися: у них є мова.)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Учитель оголошує тему уроку. (Цей урок розрахований на 2 уроки).
  2. Чи є зв’язок між цими словами?

Право … обов’язок … відповідальність  (Доведіть) Запис на дошці.

План спілкування. (На дошці).

  1. 1. Вправа «Мікрофон».

1). Як ви розумієте, що таке відповідальність? (За кого чи за щось?)

2). Якого учня ти б назвав відповідальним? (За якусь роботу, доручення).

3). Назвіть найвідповідальніших дітей у класі. Чому ви так думаєте?

2.  Аналіз ситуацій.

(Тут ваші зусилля і старання. Людина повинна це робити, але можуть виникнути різні обставини).

(Для цього прочитайте два варіанти відповіді, що вказують на можливу причину події. Обведіть вибрану відповідь кружечком).

  1. 3. Вправа «Моя сімя ».

Дати відповідь на питання одним словом.

  • Хто ходить до крамниці?
  • Хто носить покупку?
  • Хто складає іграшки на місце?
  • Хто виносить сміття?
  • Хто готує обід?
  • Хто прибирає в кімнаті?
  • Хто проводжає тебе до школи?

Вчитель. Обов’язок – це певне зобов’язання перед іншими. Всі члени сім’ї повинні бути відповідальними одне перед одним за виконання своїх обов’язків.

  • А які ваші обов’язки?
  • Чи відрізняються обов’язки хлопчика і дівчинки?
  1. 4. Гра «Йдемо в похід».

Ділимося на дві групи.

І група – Збираємося в похід.

ІІ група – Готуємося в похід.

Кожна група збирає свої речі.

Вчитель. Кожна група несе відповідальність за підготовку до походу.

А якщо не підготовлені, то це вимагає нових витрат часу і сил.

V. Фізкультхвилинка.

(Відпочинок для очей).

  1. 5. Усі для всіх.

Усі ваші члени сім’ї мають певні професії. Ці професії мають велике значення для суспільства. Наприклад, пекар працює для того, щоб могли купувати хліб (і т. д.). Відповіді учнів.

  1. Закріплення матеріалу. Тест.

VI. Робота за підручником. Ст. 21 – 24.

VII. Аналіз ситуацій. (Обговорення ситуацій).

VIII. Домашнє завдання: ст. 21 – 24. (заповнити дерево відповідальності).

IX. Підсумок уроку.

«Мікрофон».

  • Чи можуть дорослі завжди і в усьому керуватися бажанням дітей?
  • А чому?
  • Гра «Допомога, боляче, дуже боляче». Ця гра буде підготовкою до уроку і серед природи.

І. Команда: – радіє, коли людина допомагає природі.

ІІ. Команда: – переживає, коли людина робить боляче.

ІІІ. Команда: – тривожиться, коли людина знищує природу.

Схеми – опори (малюнки): люди.

  • Підгодовують пташок.
  • Вирощують ліс.
  • Садять дерева.
  • Полюють на тварин.
  • Зривають квіти.
  • Збирають сік берези.
  • Тримають пташку у клітці.
  • Поливають квіти.
  • Допомагають бабусі нести кошик.
  • Всюди залишають сміття.
  • Посміхаються один одному.
  • Як було вам у цій ситуації і чому?

І вашу відповідальність у довкіллі ми побачимо на уроці серед природи.

 

Урок серед природи

Мета. Вчитися складати план спостережень безпосередньо в

довкіллі.

Обладнання: бінокль, лупа, картки з малюнками тварин, рослин.

Оберіть об’єкт спостережень на екологічній стежці. За зразком, що подається нижче, визначте мету, висловіть гіпотезу спостереження. Складіть план спостереження і виконайте його. Запишіть у зошит результати спостережень.

Робота в групах.

І. Група. Спостерігайте за комахами. Дотримуйтеся плану

спостережень.

Мета: виявити комах.

Гіпотеза: можна зустріти мурашок у лісі, бджіл на квітнику.

Хід спостереження: обстежити мурашники, опале листя, дерева тощо. Результати: намалювати модель зв’язків виявлених комах із довкіллям.

ІІ. Група. Спостерігайте за птахами. Дотримуйтеся плану спостережень. Мета: виявити серед птахів зимуючих і перелітних.

Гіпотеза: можна виявити горобців, синиць, дятлів, сойок. Перелітні птахи всі

відлетіли.

Хід спостереження: оглянути дерева, кущі тощо.

Результати: намалювати модель зв’язків виявлених із довкіллям.

Підсумок уроку.

Домашнє завдання: 1. Спостерігайте за звірами. План спостереження

складіть самостійно.

2. Зверніться до народного прогностика.

 

Тварини у природі.

Урок серед природи.

Мета: спостерігати за змінами в житті тварин.

Обладнання: лупа, бінокль, гномон, флюгер, компас, термометр.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Завдання уроку.

  1. Яких тварин ви зустріли в довкіллі? Чим вони зайняті?
  2. Як поводять себе птахи?
  3. Спостерігайте за птахами, що прилітають до годівничок, за допомогою бінокля.
  4. За допомогою лупи на стовбурах дерев і кущів, у сухих стеблах трав’янистих рослин спробуйте виявити комах.
  5. Яка погода сьогодні? Виміряйте температуру повітря та напрямок вітру. Визначте довжину тіні гномона.
  6. Зверніться до народного прогностика.

ІІІ. Підсумок уроку.

ІV. Домашнє завдання: Чим відрізняється поведінка тварин узимку і

навесні? Опишіть свої спостереження та зробіть

до них малюнки.

 

 

Підсумкова робота з теми «Тварини»

  1. 1. Доведи, що тварини – живі організми.

________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. 2. Тваринам для життя необхідні…

а) тепло;       в) світло;                      ґ) рослини;          е) тварини;

б) ґрунт;       г) корисні копалини;  д) вода;                є) повітря.

3. Покажи стрілками, які речення другого стовпчика

відповідають кожному слову першого стовпчика.

КОМАХИ                     Пересуваються на чотирьох ногах.

Відкладають яйця і висиджують їх.

Тіло вкрите твердою оболонкою (хітином).

ЗВІРІ                              Народжують малят і вигодовують їх молоком.

Тіло покрите пір’ям.

Пересуваються на двох ногах, літають.

ПТАХИ                          Відкладають яйця, але не висиджують їх.

Пересуваються на шести ногах, можуть літати.

Тіло покрите шерстю.

4.Хто «зайвий» у кожному рядку? Чому? Підкресли це слово.

а) собака, білка, корова, кріль, кіт.

б) вовк, олень, кінь, лисиця, лось.

в) щука, карась, ведмідь, лящ.

г) кропив’янка, яблунева плодожерка, сонечко, синиця, попелиця.

ґ)  снігур, журавель, жук-олень, ластівка, лелека.

5. Що примушує водоплавних птахів восени залишати наші

водойми?

а) голод;                           в) холод;

б) голод і холод;              г) мрії побачити далекі краї.

6. Встановити ланцюжок живлення.

Рослина,      рибина,       лисиця.

7. Домашнє завдання. Розповісти, як ви допомагаєте пташкам узимку.

 

Тема. Людина – живий організм.

Мета. Формувати поняття про людину як живий організм, показати

відмінність людини від інших живих організмів, розширити знання

учнів про місце людини в природі.

Обладнання. Малюнки.

Хід уроку

І.  Хвилинка спостережень.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

«Мікрофон»

  • Пригадайте, що належить до живої природи.
  • Які ознаки мають живі організми?
  • Про рослини, тварини, гриби, дроб’янки ми вже дізналися на попередніх уроках природознавства.

ІV. Повідомлення теми і завдань уроку.

А сьогодні поговоримо про людину, її відмінність від інших живих організмів та її місце у природі.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

  • Людина – найскладніше творіння живої природи. З багатьох поглядів вона абсолютно унікальна. Вона ходить на двох ногах. Її пальці здатні виконувати найтонші точні рухи, у неї дуже складний мозок. Завдяки цьому вона займає особливе місце у природі.
  • Чому людина – живий організм?
  • Чим вона відрізняється від інших живих організмів?

2.Ситуативні завдання.

Ситуація 1. У ластівки з’явилися маленькі пташенята. Мама-ластівка навчає своїх малят. Як?

(За допомогою рухів і звуків).

Ситуація 2. У матері народилася донечка. Мама теж навчає її. Як?

(За допомогою рухів і слів).

Отже, людину від інших живих організмів відрізняє мова.

–         Ми вже знаємо, що людині для життя потрібна їжа, одяг, житло. Де вона все це бере?

Отже, людину від інших живих організмів відрізняє праця.

–         Людину від інших живих організмів відрізняє і те, що вона весь час думає, тобто у неї є мислення.

–         А чи замислювалися ви над тим, звідки походить людина?

–         У світі існують різні точки зору. Одні стверджують, що людина походить від людиноподібних мавп. Інші кажуть, що людину створив Бог.

–         Якої точки зору дотримуєтесь ви?

–         Ви вже знаєте, що природа є жива і нежива. Як людина пов’язана з неживою природою?

–         З живою природою?

 

нежива                     ґрунт                                          бактерії           жива

природа     гірські породи            ЛЮДИНА           дроб’янка       природа

повітря                                        гриби

Сонце                                          рослини

тварини

Висновок. Людина тісно пов’язана з живою і неживою природою. Тому вона зобов’язана її оберігати і приумножувати.

VI. Робота з підручником.

  1. Читання статті «Людина – живий організм».
  2. Відповіді на запитання.
  3. Творча робота.

Чим людина відрізняється від рослин? Від тварин?

Фізкультхвилинка.

VII. Закріплення вивченого.

Розв’яжіть кросворд «Жива сила».

По вертикалі:

  1. Куди ступиш – всюди маєш,

Хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря).

По горизонталі:

2. Бог Ярило подарував нам небесне світило.

Воно день божий починає,

Життєву силу на Землю посилає.

Що це за диво – небесне світило? (Сонце).

3.   Все живе я напуваю,

Про здоров’я діток дбаю.

Я ж бо їх купаю,

Чисто умиваю.

Як зі мною здружитесь,

Знайте – загартуєтесь! (Вода)

VIII. Робота в зошиті.

  1. Доведи, що людина-живий організм (завдання 1).
  2. відповідь на питання (завдання 2).

IX. Підсумок уроку.

1. Які ознаки живих організмів?

2. Чому людину відносять до живої природи?

3. Чим людина відрізняється від тварини?

X.  Домашнє завдання. Опрацювати статтю «Людина – живий організм».