8th Квітень
2015 року

Ордени мого діда…


1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок (1 глосів, оцінка: 5,00)
Loading...

Учні Зорянської ЗОШ  І-ІІІ стули учасниками заходу, приуроченому 70 річниці Перемоги у Другій Світовій війні «Ордени мого діда». Саме під цією  назвою  Зорянська сільська бібліотека та будинок культури  провели  зустріч – спогад,  присвячений  70-й річниці Перемоги в Великій Вітчизняній війні.

Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління  перед  ветеранами  війни.

На зустріч прийшли онука  Анна та донька Тетяна ветерена тієї страшної війни Буланого Миколи Івановича, розвідника, який звільняв Білорусію, Прибалтику, Східну Прусію, нагороджений багатьма орденами і медалями, серед них  ордени Червоної Зірки, Вітчизняної Війни І ступеня, за Мужність та   медалі – за Відвагу, Жукова, за звільнення Кенігсберга, за Перемогу над Германією та багато інших.

Вони розповіли присутнім, це діти та люди різних поколінь, про деякі епізоди з тих що розповідав їм батько та дід, і через багато років у присутніх виступили сльози жалю, поваги та гордості за свого односельчанина.

Донька Миколи Івановича сказала що завжди, коли вона передивляється пожовклі фотографії з сімейного альбому, її охоплює бажання поговорити зі своїм батьком. Задати йому  питання, поцікавитись, даже і в сотий раз, як вони жили, про що думали, якими уявляли нас, своїх нащадків та запитати поради як далі нам жити. На жаль, зробити цього не можна, бо немає батька в живих.

Присутні, а особливо діти,  з великою повагом переглядали нагороди Буланого Миколи Івановича, та з цікавістю послухали розповіді про кожну із них.

Поділилась своїми спогадами про воєнні роки і поважна жителька  села Зоря, старожил   Переясловець Марія Павлівна, їй тоді було 13 років ,але жахів війни не забуває до сих пір, добре пам’ятає як ішов тато на війну та його розповіді про неї.

Доповненням  зустрічі стала книжкова виставка  « Війна у памяті – біль у серці», і кожна книга з неї не залишила байдужими жодного з присутніх.

Присутніх пригостили чаєм та солодощами, що особливо полюбляють діти. Завершилася зустріч піснею «Спасибо деду за победу» у виконанні С.Оверка.

CIMG1824 CIMG1828